What is going on with languages in Ukraine? For 4 centuries Ukrainian language and Ukrainian culture were suppressed, mainly from the Russian tsars, and later, from Soviet leaders. The Ukrainian language was banned, Ukrainian literature was destroyed, and people were punished for spreading anything Ukrainian. One of the greatest tragedies in the history of the Ukrainian language was Stalin's terror in the 1930s-1950s, when nearly 30,000 prominent linguists, poets, and writers were sent en masse to gulags or shot for developing the Ukrainian language and culture during the first wave of Ukrainization (in the 1920s-30s). This tragedy was called "Executed Renaissance." But the Ukrainians did not give up and from the end of the 1950s, the second wave of Ukrainization began, which was quite successful. During this time, many books and other literary works were written in Ukrainian, films with Ukrainian dubbing were released, more and more Ukrainian could be heard on the streets, and schools began to introduce Ukrainian-language classes. But Soviet counter-propaganda still had its influence on people even inside the Ukrainian Soviet Socialist Republic and the system of the Soviet Union did not allow Ukrainian culture to develop freely in everything. On August 24, 1991, the "Act on State Independence of Ukraine" was adopted by the votes of 346 out of 450 Ukrainian deputies.  On December 1 of the same year, a national referendum on the declaration of the independence of Ukraine was held – 90.3% of Ukrainians representing all of the country’s regions voted in favor.  From that moment forward, Ukraine became an independent and sovereign state, and the Ukrainian language became the official state language of the country. But the past bans and repressions of the Ukrainian language affected its prominence in independent Ukraine. According to the survey in 1992 – 36.8% of the population of Ukraine spoke only Ukrainian, 29% spoke only Russian, and 32% spoke Russian and Ukrainian equally, the other 2.2% of the population spoke other languages.  The language issue in Ukraine has always been one of the most difficult topics. The dynamics surrounding the increase in Ukrainian speakers have never been stable. During various periods there were even declines in the number of speakers. But the situation began to change more starting from 2013. There were good reasons for this: the Revolution of Dignity, the annexation of Crimea, and the occupation of Donbas in 2014. And then, of course, the full-scale Russian invasion of Ukraine on February 24, 2022.  According to the latest survey data reported on March 19, 2022: 48% of the country’s population speak only Ukrainian, 18% communicate only in Russian (before the full-scale invasion, this was reported at 26%), and 32% of the population communicate in both languages equally, the remaining 2% belong to people who speak other languages. Today, the language issue is not exactly at the forefront in Ukraine, but an increasing number of people have made the choice to abandon the Russian language, calling it "the language of the occupiers". Today, a term like "gentle Ukrainization" has appeared in Ukraine – which means switching to Ukrainian without stress. Experts advise starting small: set the language for gadgets into Ukrainian, start reading and listening to Ukrainian more, try to communicate more in Ukrainian without fear of mistakes, find your own way of speaking, and, of course, learn to swear in Ukrainian. Чому в Україні не всі спілкуються українською?
83% українців вважають, що українська повинна бути єдиною державною мовою в Україні.
7% населення за те, щоб російська була другою державною мовою країни – до 24 лютого 2022 року таких людей було майже 25%. What is going on with languages in Ukraine??? Впродовж 4 століть українська мова та культура зазнавали утисків, переважно зі сторони російських царів, пізніше – від радянських правителей. Українську мову забороняли, українську літературу знищували, а за розповсюдження будь-чого українського – карали.  Однією з найбільших трагедій в історії української мови був сталінський терор у 1930-1950-их роках, коли приблизно 30 000 визначних мовознавців, поетів та письменників масово засилали у концтабори або розстрілювали за те, що вони розвивали українську мову та культуру у часи першої хвилі українізації (у 1920-30-х роках). Ця трагедія отримала назву “Розстріляне відродження”. Але українці не здавались і з кінця 1950-х років почалась друга хвиля українізації, яка була доволі вдалою. У цей час було написано багато книжок та творів українською, вийшли фільми із українською озвучкою, на вулицях можна було почути все більше української мови, почали запроваджувати україномовні класи у школах.  Але радянська контрпропаганда все одно мала свій вплив на людей навіть всередині Української Радянської Соціалістичної Республіки, а система Радянського Союзу не дозволяла українській культурі розвиватись вільно у всьому. 24 серпня 1991 року, голосами 346 з 450 українських депутатів було прийнято “Акт про державну незалежність України”. 
1 грудня цього ж року було проведено загальнонаціональний референдум щодо проголошення акту про незалежність України – 90,3 % українців з усіх областей проголосували “за”.
З того моменту Україна стала незалежною та суверенною державою, а українська мова стала офіційною державною мовою країни. Але минулі заборони та утиски української мови вплинули на мовний аспект в незалежній Україні. За даними опитування у 1992 році – 36,8 % населення України розмовляли лише українською,  29% розмовляли лише російською, а 32% розмовляли російською і українською рівноправно, інші 2,2% населення розмовляли іншими мовами.  Мовне питання в Україні було завжди однією з найскладніших тем.
Динаміка збільшення україномовних ніколи не була стабільною. Іноді навіть переживала занепади. Але ситуація почала помітно змінюватись починаючи з 2013 року. Вагомими причинами для цього стали Революція Гідності, анексія Криму та окупація Донбасу у 2014 році і насамкінець  – повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року.  Дані останнього опитування 19 березня 2022 року свідчать, що 48% населення розмовляють тільки українською, всього 18% спілкуються тільки російською (до повномасштабного вторгнення таких людей було 26%), а обидвома мовами рівноправно спілкуються 32% населення, залишкові 2% належать людям, які розмовляють іншими мовами. Наразі в Україні мовне питання не на першому місці, але дедалі більша кількість людей вирішують відмовлятись від російської мови, називаючи її “мовою окупантів”. Сьогодні в Україні з’явився термін, як “лагідна українізація” – що означає перехід на українську без стресу.  Експерти радять починати з малого: перекласти всі гаджети на українську, почати більше читати та слухати українською, намагатись спілкуватись більше українською не боячись помилок, знайти свої мовні фішки, та звісно, навчитись лаятись саме українською.