Zum Inhalt springen

War in Ukraine EN/UK

How dangerous are incendiary weapons

Von und

Artikel teilen

According to Ukraine, Russia has repeatedly used incendiary munitions in its attacks on Ukrainian cities. On Tuesday, September 20, the Russian army shelled the recently-liberated village of Ozern in the Donetsk region with incendiary shells.

On their Twitter channel, the Defense of Ukraine published a video recording taken from a drone which showed the moment the shelling began, noting that the village was shelled by an unguided 9M22C rocket.

According to international law, such weapons are allowed to be used during hostilities in open areas. But the use of such weapons over populated areas is illegal. And its wide spread of flames can amount to an indiscriminate attack.

Elements of the incendiary weapon used in the village of Ozerne are scattered over an area of about six and a half square kilometers and can cause serious burns to a person and cause large-scale fires in residential areas.

The use of incendiary weapons in military confrontations is nothing new. Such weapons were also used during the Second World War and the Korean War. 

The real brutality of these weapons was proved to the world by the US war in Vietnam. Over the course of 10 years, from 1963 to 1973, US and South Vietnamese forces dropped about 388,000 tons of American-made napalm bombs on Indochina.

According to a study by Human Rights Watch, the average annual amount of napalm used in Vietnam was about 2.5 times the average amount of napalm dropped on Korea between 1950 and 1953 and 2.4 times the total amount of napalm dropped on Japan during 1945.

The use of US napalm in Vietnam began to be covered more in the media, as the brutal effects of napalm on civilians were described. American journalists noted various cases such as a 7-year-old child whose burnt skin “looked like swollen raw meat; the fingers of his hand were stretched, burned," In another case, they pointed to a photo of a badly burned 9-year-old girl fleeing a napalm attack.

This made more people aware of the dangers of incendiary weapons and caused international concern, which ultimately led to international discussions about their usage. The culmination of these discussions was the adoption of Protocol III of the CCP in 1980, which did not prohibit the use of incendiary weapons, but limited those used.

After adopting the convention on the use of weapons during military conflicts, Russia was not the first to violate it. Notably, Israel also used another type of incendiary weapon during its 22-day military operations in Gaza from December 27, 2008 to January 18, 2009 under the name "Operation Cast Lead".

An investigative report by Human Rights Watch concludes that the Israel Defense Forces (IDF) has repeatedly detonated white phosphorus munitions in the air over populated areas. This led to damage caused to civilian buildings: schools, warehouses, hospitals, as well as injuries to civilians.

The OSCE expert mission has already previously confirmed the use of incendiary and cluster munitions, phosphorus bombs, and thermobaric weapons by Russian troops in Ukraine.

In their July 14th report they stress: “In particular, that the magnitude and frequency of the indiscriminate attacks carried out against civilians and civilian objects, including in sites where no military facility was identified, is credible evidence that hostilities were conducted by Russian armed forces disregarding their fundamental obligation to comply with the basic principles of distinction, proportionality and precaution that constitute the fundamental basis of international humanitarian law. As a result, there are considerable numbers of civilians that have been killed or injured, and civilian objects that have been damaged or destroyed in numerous towns and villages.”

Ukrainian: Наскільки небезпечна запалювальна зброя
Незважаючи на значну шкоду, яку вони завдають, і надзвичайну небезпеку, яку вони становлять для цивільного населення, запалювальні боєприпаси заборонено використовувати під час конфліктів лише в кількох конкретних випадках.

За заявами України, Росія неодноразово використовувала запалювальні боєприпаси у своїх атаках на українські міста. У вівторок, 20 вересня, російська армія обстріляла запалювальним снарядом нещодавно звільнене українськими військами село Озерне, у Донецькій області. 

На своєму Twitter каналі Міністертво Оборони України опублікували відеозапис моменту обстрілу, яке було знято з безпілотника, зазначивши, що село було обстріляне некерованим реактивним снарядом 9М22С.

Згідно з міжнародним правом, таку зброю дозволено використовувати під час воєнних дій на відкритих ділянках. Але використання такої зброї над населеними районами, є незаконним. Її широке розпорошення палаючих клинів може бути рівнозначне невибірковій атаці.

Елементи запалювальної зброї, використаної у селі Озерне, розсіюються на площі близько шести з половиною квадратних кілометрів і можуть нанести серйозні опіки людині та спричинити масштабні пожежі у житлових районах.

Використання запалбвальної зброї у воєнних протистояннях не є чимось новим. Така зброя використовувалась і під час Другої світової війни, а також під час Корейської війни. Справжню жорстокість цієї зброї світові довела війна США у В’єтнамі. 

Протягом 10 років, з 1963 по 1973 рік, сили США і Південного В'єтнаму скинули на Індокитай близько 388 000 тонн напалмових бомб американського виробництва.

За висновками дослідження від Human Rights Watch середньорічна кількість напалму, використаного у В'єтнамі, приблизно в 2,5 рази перевищувала середню кількість напалму в Кореї між 1950 і 1953 роками і в 2,4 рази перевищувала загальну кількість напалму, який випав на Японію протягом 1945 року. 

Про використання напалму США у В’єтнамі стали більше освіщати у ЗМІ, описуючи жорстокий вплив напалму на цивільне населення. Одними з прикладів американські журналісти розповіли про 7-річну дитину, чия обпалена шкіра «була схожа на набрякле сире м’ясо; пальці його руки були розтягнуті, згоріли», а також показавши фото 9-річної дівчинки із сильно обпеченим тілом, яка тікає від напалмової атаки.

Це дало можливість більшій кількості людей дізнатись про небезпеку такої зброї та викликало міжнародне занепокоєння, яке призвело до міжнародних дискусій щодо запалювальної зброї. Кульмінацією цих дискусій стало прийняття III Протоколу КЗЗ у 1980 році, де використання запалювальної зброї не заборонили, але обмежили у використані.

Після прийняття конвенції про використання зброї під час воєнних конфліктів, Росія стала не першою, хто її порушив. 

Зокрема Ізраїль також використовував інший вид запалювальної зброї під час його 22-денних військових операцій у Газі з 27 грудня 2008 року по 18 січня 2009 року під назвою «Операція «Литий свинець». 

У звіті розслідування від Human Right Watch робиться висновок, що Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) неодноразово вибухала боєприпаси з білим фосфором у повітрі над населеними районами. Це призвело до пошкодження цивільних споруд: школи, склади, госпіталі та до поранення цивільних. 

Місія експертів ОБСЄ раніше вже підтверджувала використання російськими військами запальних та касетних боєприпасів, фосфорних бомб та термобаричної зброї в Україні. 

У своєму звіті за 14 липня, вони підсумували: "Масштаб і частота невибіркових атак проти цивільного населення та цивільних об’єктів, зокрема в місцях, де відсутні військові об’єкти. Це є достовірним доказом того, що російські збройні сили вели бойові дії, нехтуючи своїм основним зобов'язанням дотримуватися основоположних принципів розрізнення, пропорційності і запобіжних заходів, які становлять фундаментальну основу міжнародного гуманітарного права. Як наслідок, значну кількість цивільного населення було вбито або поранено, а цивільні об'єкти пошкоджені або зруйновані в численних містах та селищах."

Neueste Artikel

How dangerous are incendiary weapons

Despite the widespread damage they cause and the extraordinary danger they pose to civilians, incendiary munitions are only banned for use in conflicts in a few specific cases.

Ukraine has a fallback option

When discussing plans to restore Ukraine from military devastation with the participation of foreign states, international financial organizations, and multinational companies, the time has come to figure out what the Ukrainian contribution to a project of such a large scale can be, as well as how to setup a construction site of that size.

Russian soldiers have voluntarily surrendered themselves in the Kharkiv region

The command of the Russian military had abandoned their soldiers as they've fled from the Ukrainian Armed Forces in the Kharkiv region.